МУЖЧИНА І СВІТ

 

Мужчина гартується у вогні, холоне у воді і мужніє мідними сурмами...

 

В сучасному світі гаджетів і штучного інтелекту дівчата не просто хочуть бути рівними з хлопцями - і це цілком нормально, а просто хочуть бути домінантними над хлопцями - і це цілком ненормально ні з точки зору дівчат, які хочуть домінувати над хлопцями , ні з точки зору хлопців, які дозволяють дівчатам над собою домінувати.

 

І ті, хто знає трішки більше ніж інші, а таких на світі трішки менше ніж інших, знають краще ніж інші, а таких кращих на світі трішки менше ніж інших, що найкращі моменти життя ті, які неопубліковані на екранах гаджетів за помочі штучного інтелекту ;)

 

Честь маю, ровесники і ровесниці! :)

 

Олег Павлів, соціолог

Ти через все пройшов, все витримав і на все свій час...

 

Із листа гуцулки Ліни Петляк і бувшої громадянки України Олегу Павліву в місто Прага, Чехія 

 

Тільки ті можуть нас зрозуміти, хто їв разом із нами із однієї чашки...

 

Із листа гуцулки і бувшої в'язенкині ГУЛагу Олександру Солженіцину в місто Париж, Франція (із книги Олександра Солженіцина "Архипелаг ГУЛаг" (Париж : YMCA-Press, 1974 р.) із фондів та колекцій Домашньої бібліотеки Олега Павліва ім. Василя Барки (Філії Приватної бібліотеки Олега Павліва ім. Григорія Сковороди))

 

Книги Видавця Олега Павліва видані друком в Чехії у 2023 році можна придбати в книжкових крамницях MegaKnihy та інших книжкових крамницях Чехії на перспективу з рук письменника і за сумісністю книгопродавця MegaKnihy Олега Павліва розплатившись за книги письменнику за прилавком або під прилавком ;) і плата за книги незмінна: 100 крон за книгу за прилавком, але із великою ;) знижкою під прилавком в залежності від побажань українських і чеських шанувальниць творчості письменника, якому подобаються і цікаві молоді і вродливі як українські, так і чеські як світленькі культурні і скромні книголюбки, так темненькі мультижанрові і палкі читачки, яким подобається і цікавий молодий і вродливий письменник і видавець, а українки і чешки нехай уже розберуться між собою, котрій із вас першій із задоволенням залишитись свій автограф письменник на який книголюбки і читачки так довго чекали і на який письменнику і видавцю прийшов свій час :)

 

А тих українських матусь із валізами і чеських студенток зі смартфонами, які хотіли, щоб письменник писав твори безкоштовно, письменник запрошує в столицю Чехії, в Прагу, де українських і чеських мрійниць письменник обстриже таким способом, що у них уже більше нічого не потече, в залежності від того, в кого що на думці про письменника...)

 

На знимку: чеський видавець і празький книгопродавець Олег Павлів (листопад 2023 р.)

Олег Павлів

 

ЛЮДИ І РОБОТИ

 

Усі хочуть бути першими, усі крім мене і можливо саме тому в усьому я завжди був першим...)

 

У школі після посвячення в старшокласники нас відправили в навчальний комбінат, щоб разом із атестатом зрілості обрати першу в житті професію.

 

В Україні вибір професії невеликий і в навчальному комбінаті усі хотіли бути програмістами, тому потрапити на омріяну усіма вакансію було майже неможливо: треба було бути дочкою вчительки або сином чиновника...

 

Принаймі в тому розумінні до якого всі звикли, доки в навчальному комбінаті не появився я...)

 

Але навіть статус дочки чи сина вчительки чи чиновника не гарантував місце омріяної вакансії, бо ця професія вимагала знань.

 

І тому мене коли я стояв в черзі в навчальному комбінаті за моєю першою професією в омріяне усіма учнями доросле життя дочки вчительок і сини чиновників штовхали мене в боки і в плечі намагаючись виштовхати із розлюченого учнями натовпу в якому кожен із учнів хотів бути першим.

 

Але питання програміста і моя відповідь змінила все...

 

На питання програміста, цитую: "хто розумніший - людина чи робот" я відповів: "людина, бо людина створила робота, а не робот людину".

 

Програміст усміхнувся і посадивши мене за перший комп'ютер в класі, що знаходився поближче до вчителя, сказав: "Тобі не потрібно проходити вступні тести, а всі решта продовжуйте працювати над тестами..."

 

Але колектив кар'єристів в якому я опинився відрадив мене від цієї професії і не зважаючи на переконання програміста я обрав більш приземлену професію слюсара в менш престижному, але не менш цікавому колективі.

 

І коли мені випав шанс жити на Заході ті з ким я вчився і працював в навчальному комбінаті не змагалися зі мною бути першими, щоб жити на Заході: хіба мене звинуватиш, що мені такий шанс випав, а їм ні?..

 

Пізніше я здобув вищу освіту, роботу і на Заході мені більше не прийшлося змагатися бути першим.

 

Але навіть пізніше, коли я стояв в черзі в Посольстві ЧР в Україні за моєю першою візою в омріяну усіма українцями столицю Чехії і Європи українці так і не змінилися штовхаючи мене в боки і в плечі намагаючись виштовхати із розлюченого українцями натовпу в якому кожен із українців хотів бути першим, кожен крім мене і тих, з ким я працював в навчальному комбінаті...

 

І от сьогодні я в Празі, за чашкою запашної кави вишуканої кав'ярні із вченими і письменниками обговорюю повільно перегортаючи пальцями поважні сторінки книг письменників і вчених написаних мною і про мене творів і наукових розвідок.

 

А ті, хто в минулому намагався у Львові виштовхати мене із черги продовжують штовхатися в черзі за місце бути першим в запашній столиці вишуканої Європи поспішно перегортаючи на холодній провіяній вітром вулиці перед Посольством ЧР в Україні порожні сторінки паспорту і їм тремтять руки: чи то стискаючи в долонях порожні паспорти чекаючи з надією на візи в Прагу від чиновників і злодіїв, які їх зрадили чи то пригорнувши на грудях поважні книги чекаючи з надією на автограф з Праги від письменників і вчених, яких вони зрадили - усе відносно і те, і інше...)

 

м. Прага, осінь 2023 р.

 

Copyright Oleg Pavliv, 2023

Copyright Vydavatel Oleg Pavliv, 2023

Ліна Петляк

 

НУ ОСЬ, ЗНОВУ...

 

Ну ось знову ця біла постать посеред гір… Манить своїм ореолом й ніби підморгує… Що воно хоче оте розпечене й нагріте століттями сонце? Сонце, що бачило мир і війни; сонце, що огортало десятки мільярдів людей всепроникаючим теплом… Коли ми були малими, то намагалися спіймати сонце в свої засмаглі руки. Брали з серванту кришталеву склянку й простягаючи до неба манили так сонце. І воно лоскотало наші обличчя, й ми посміхнувшись, затуляли своїми, спітнілими від радості, долонями оту ємкість.) Бач, хитрі були! А що тепер? Як спіймати сонце?

 

Ось я вже крокую босоніж по ароматних травах Карпат і ноги мої немов вростають у ту зелену землю. Посічені смарагдом верхівки ялиць й сосен, підморгують мені й щось підшіптують: "Рип-рип-рип-крррр". А я йду й тішуся, й легені мої наповнються запашним солодким присмаком зелені. Я зупиняюся серед одинокої столітньої груші, прихиляю вухо до пористої шкіри й вслухаюсь у тишу… І чую, як під корою стугонить її кров. Як дзвенить срібна монета, загублена триста років назад й поглинута нею. Як шепоче вітер, як співає свої тихі дифірамби гуцулка. І стоячи так, прихилившись – мені не хочеться повертатися до галасу й людства, мені хочеться зупинити час й бути непомітною тут.

 

Злитися в одне із тією самотньою грушею й скласти її компанію. Не хочу покидати приятельку, що за секунди навіки стала сестрою. А що й як я стану грушею? На мить й водночас, ніби на цілу вічність, час зупиняється й тільки промені засмаглого сонця розкуйовджують гілля дерева. Треба йти. Не можна стояти аби й хотіла лишитися, не зможу. І я прямую далі. Тут, зо три хвилини від галявини, чується шурхотіння води. Я підходжу ближче й посеред дерев розкидається струмок, схований від людського ока в глибині. Чистим голосом він наспівує віковічну пісню Карпат. Наплічник мій перетискає плече, знімаю й пригадую, що взяла із собою лісниць – сушених яблук і груш. Ти диви, зголодніла. Руки мої зачерпують прозору холодну воду з джерела і я п’ю й не можу напитись – така смачна вода. Солодко-кислим смаком віддає дичка, зібрана мною того року й висушена батьком у печі. Чується хрупостіння… Піднімаюсь на ноги, стає страшно. А що як дикий кабан або ж лисиця? Піднімаю короткий патик, що одразу трапляється під руками й стою отак, напоготові. Із рунчя ялиці вилазить руде ласченя й витягуючи свою тонку довгу шию дивиться на мене. "На мале, бери їж", – кидаю йому сухе яблуко й тваринка, хапаючи передніми лапками тікає в свій сховок…

 

м. Нью-Йорк, осінь 2022 р.

 

Copyright Ліна Петляк, 2022

Copyright Літературний часопис "Мандрівник", 2022

В Бібліотеці Організації Об'єднаних Націй в місті Прага у Чеській Республіці на зустрічі добровольців UNICEF ЧР Олег Павлів зустрівся із директоркою UNICEF ЧР Павлою Ґомбі й із нагоди завершення діяльності Товариства "Опір Західної України" (2013-2023) від імені української діаспори в ЧР вручив директорці UNICEF ЧР Павлі Ґомбі ювілейну пам'ятну срібну медаль Товариства "Опір Західної України" за допомогу Україні в Російсько-Українській війні.

 

На цьому допомога Україні в Російсько-Українській війні завершена, - зазначив голова Товариства "Опір Західної України" у 2013-2023 роках і Видавець Олег Павлів від 2023 року.

 

На знимку: Зустріч добровольців UNICEF ЧР і Голови Товариства "Опір Західної України" до 2023 року та видавця Олега Павліва в ЧР від 2023 року

Вийшла друком книга бібліографії Olega Pavliva "Na obou stranách oceánů" (Vydavatel Oleg Pavliv, 2023. - Díl 1 : bibliografie z let 2011-2021. - 1. Vydání. - 102 s., il. - ISBN 978-80-11-03806-9) в яку увійшла культурна спадщина 10-річної бібліографії 2011-2021 років понад пів тисячі друкованих публікацій Олега Павліва в Європі (Україна, Чехія, Словаччина, Польща, Румунія і Болгарія) та Північній Америці (США і Канада).

 

Освічений і досвідчений Олег Павлів п'ять років освіти і десять років досвіду і таким чином половину молодого життя присвятив Україні, Чехії, Європі і Північній Америці по-обидва боки океану... 

 

Понад пів тисячі літературних творів і наукових розвідок Олега Павліва надруковані семи мовами у восьми країнах на двох континентах.

 

У ХХІ сторіччі в науці і літературі Олег Павлів не змагається з суперниками так як в науці і літературі усі суперники Олега Павліва у його віці апріорі в нокауті.

 

У книгу увійшли теж фотографії Олега Павліва на посаді наукового співробітника Міської бібліотеки в Празі у Чехії у 2022-2023 роках.